Мене верне від електронних строф
Кирило Сорока
Мене верне від електронних строф Я їх ненавиджу відверто Мене манить ідейний смог, Що овива лице поета, Кристалізація його і є той самий монолог Поміж столом і вішаком Про сумісництво стелі з килимком, А ми ті вікна без пакету І вулиця є наше все, Шкода, що тільки не побачимо на живо, Як підпалив себе поет Та вистрибнув за пивом. 02.03.2021
2023-09-13 13:49:40
2
0
Інші вірші поета
Я хочу Повсякдення Мовозбур Самогубство
Інші поети
Роберт Муншфэ
@Robert_Munschfer
Elana
@Elana
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1676
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12353