Мене верне від електронних строф
Кирило Сорока
Мене верне від електронних строф Я їх ненавиджу відверто Мене манить ідейний смог, Що овива лице поета, Кристалізація його і є той самий монолог Поміж столом і вішаком Про сумісництво стелі з килимком, А ми ті вікна без пакету І вулиця є наше все, Шкода, що тільки не побачимо на живо, Як підпалив себе поет Та вистрибнув за пивом. 02.03.2021
2023-09-13 13:49:40
2
0
Інші вірші поета
Мовозбур Нерозділене кохання Громадяни Депресія/Депривація
Інші поети
lonelykid
@lonelykid
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2751
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3840