Insecurities

Mairi Gello

Am I as comely as you are? Why don't you like me? Why do people hate me? Why they just walk and fade away? Am I as homely as I am? Why I can't be friend of yours? Do I deserve to be treated like this? Why do I felt like I'm nonexistence? Can you just spare some heed? I'm just wanted to be part of you. Is it unfair to hope for that? I'm tired, tired to be different. Judgment eats my whole me. Discomfort, disclaim, disconsolate. All of that burn me into pieces. Why life is so selfish, self-love.

2018-08-10 10:50:43

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Cheyanne Jones

That is what I feel like all the time.

Відповісти

2018-08-10 13:08:38

Подобається

Madison Tyler

Nice piece

Відповісти

2018-08-10 17:46:24

Подобається

Інші вірші поета

Melancholy To The Man I Will Marry

Інші поети

Hannah

@hananahQbanna

Slava Tayon

@she_licks_my_hearts_desire

Ally San

@allysan1210

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3546

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5801