Для себе
Розкрила крила, полетіла
За небокрай.
Гніздо ж пусте і ти посміла
Шукати власний рай.
Палає пір’я, світ кривавий.
Куди сховатись від думок?!
Як сироті знайти у собі “маму”
Й злетіти до зірок.
Переплітаються дороги,
А ти не знаєш друзі чи то вороги?
Вони ж посміхаються з порогу
З душею “чистої” води.
Скануєш дії, бідкаєшся, плачеш.
Образити когось- це ж зась!
Для когось як дурне ти скачеш.
Схотіла піти - ти мразь.
Терпи-терпи чи може досить?
Подумай ще сто раз,
Коли серце відповіді попросить
Чи настав нарешті для себе час?!
2025-03-25 08:53:42
0
0