Афіша

Євгенія Стрельченко

Сидиш. Мовчиш. Біжиш. Кричиш. Яка там правдонька твоя, Що носить ще тебе земля? Ти розкажи, немов уперше, Яка була та справжня ціль, Що припікала гострим перцем, Пронизувала наскрізь й звідусіль Ти чула "дура хвора ". Бачиш зазеркальний спокій. Чуєш внутрішню тишу. Усі ,колись жорстокі, Дивляться на твою афішу.

2021-12-21 11:57:31

Інші вірші поета

Сансара Люблю Біля Оада

Інші поети

Квіла Безодня

@bezodnya

Трояндочка

@Rose_Senorita

GannMorgana

@GannMorgana

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

5250

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4861