Повно в серці.
Євгенія Стрельченко
Незабаром стане тихо, Так, немов тут не жили. Хтось шепне тобі на вухо . Хтось погляне із води. Темно, сиро і самотньо. Дім без вікон і дверей. Час спинився незворотньо Без людей. Он ікони у кутку, Он де віник і совок. Он де квіти у садку. Он де лавка і ставок. Пусто у люстерці. Повно в серці.
2021-03-19 08:05:47
2
0
Інші вірші поета
Дарма З якого ти тіста? Потвора Головна героїня
Інші поети
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Thomas Agud
@thomasagud
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2357
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3090