Повно в серці.
Євгенія Стрельченко
Незабаром стане тихо, Так, немов тут не жили. Хтось шепне тобі на вухо . Хтось погляне із води. Темно, сиро і самотньо. Дім без вікон і дверей. Час спинився незворотньо Без людей. Он ікони у кутку, Он де віник і совок. Он де квіти у садку. Он де лавка і ставок. Пусто у люстерці. Повно в серці.
2021-03-19 08:05:47
2
0
Інші вірші поета
Люблю Чужинці Залюбки Я надкушу шматок твого життя
Інші поети
Luna
@Moon_Luna_
Juli Pencil
@Juli_Pencil
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1325
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1619