Потвора
Євгенія Стрельченко
(18+)
Під дощем розмокли речі, Ті що випрала ти вчора. Готувалася до втечі, Доки спить потвора. Відчиняй скоріше двері. Руки в ноги і біжи. Трунок у його вечері. Серце б'ється на межі. Дощ укутав тебе в волю, Розказав про грані болю. На руках грудна малеча. Все лягло на твої плечі. Під дощем розмокли очі, "Розфарбовані" ще вчора. Ти пішла посеред ночі, Доки спить потвора.
2021-07-28 02:30:11
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Євгенія Стрельченко
Я просто почитала новини і народився такий вірш.
Відповісти
2021-07-28 12:56:18
Подобається
Інші вірші поета
Головна героїня У тобі сотні злив Повно в серці. План
Інші поети
GannMorgana
@GannMorgana
Lelyana_ art
@Lelyana_art
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3234
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2434