Потвора
Євгенія Стрельченко
(18+)
Під дощем розмокли речі, Ті що випрала ти вчора. Готувалася до втечі, Доки спить потвора. Відчиняй скоріше двері. Руки в ноги і біжи. Трунок у його вечері. Серце б'ється на межі. Дощ укутав тебе в волю, Розказав про грані болю. На руках грудна малеча. Все лягло на твої плечі. Під дощем розмокли очі, "Розфарбовані" ще вчора. Ти пішла посеред ночі, Доки спить потвора.
2021-07-28 02:30:11
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Євгенія Стрельченко
Я просто почитала новини і народився такий вірш.
Відповісти
2021-07-28 12:56:18
Подобається
Інші вірші поета
Не забудь Біля З якого ти тіста? Доколисаю
Інші поети
Taeter Pompi
@TaeterSmile
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16711
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5775