Потвора
Євгенія Стрельченко
(18+)
Під дощем розмокли речі, Ті що випрала ти вчора. Готувалася до втечі, Доки спить потвора. Відчиняй скоріше двері. Руки в ноги і біжи. Трунок у його вечері. Серце б'ється на межі. Дощ укутав тебе в волю, Розказав про грані болю. На руках грудна малеча. Все лягло на твої плечі. Під дощем розмокли очі, "Розфарбовані" ще вчора. Ти пішла посеред ночі, Доки спить потвора.
2021-07-28 02:30:11
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Євгенія Стрельченко
Я просто почитала новини і народився такий вірш.
Відповісти
2021-07-28 12:56:18
Подобається
Інші вірші поета
Повно в серці. Допоки Сонце спить Ікс Білокоса
Інші поети
Mati Mati
@Real_emmati
Merlin911
@garovan321
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3861
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3995