Потвора
Євгенія Стрельченко
(18+)
Під дощем розмокли речі, Ті що випрала ти вчора. Готувалася до втечі, Доки спить потвора. Відчиняй скоріше двері. Руки в ноги і біжи. Трунок у його вечері. Серце б'ється на межі. Дощ укутав тебе в волю, Розказав про грані болю. На руках грудна малеча. Все лягло на твої плечі. Під дощем розмокли очі, "Розфарбовані" ще вчора. Ти пішла посеред ночі, Доки спить потвора.
2021-07-28 02:30:11
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Євгенія Стрельченко
Я просто почитала новини і народився такий вірш.
Відповісти
2021-07-28 12:56:18
Подобається
Інші вірші поета
Чутки Повно в серці. На сторінках Так шкода
Інші поети
Merlin911
@garovan321
Lilya Foxyyy
@LillyFox
Princess Mwas
@princess_mwas
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2254
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3254