Всього лиш слова...
Всього лиш слова з малих сторінок Для подальше відкритої суті, Просто безодня із власних думок, Програвши турнір серед люті. Ненавидиш тих, хто скалічив любов, Хоч сам винуватий у цьому, Наче темна фарба стікатиме кров, Покидаєш дорогу знайому. Не бачиш сенсу та важко ступити Крок в потойбіччя нестями. Внутрішня тінь буде просити Душевно мінятись ролями. Навіть не мрій і не показуй емоцій, Не потрібен більше дар мови. Важко буде на кожному кроці, Ставиш крапку із жалюгідної коми. Думаєш, що все надто просто, Готовий до самовбивства, Слова викидатимеш гостро, Знову почнуться слідства. Хтось помирає душею, Когось покидають тіла. Ти не робиш долю простою, Це лиш вигадані нами діла! Тобі важко порадіти за друга, Комусь важко зітхнути.. Охоплює нікчемна недуга, З часом легко тебе забути.
2021-08-10 10:10:26
4
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7742
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3596