Всього лиш слова...
Всього лиш слова з малих сторінок Для подальше відкритої суті, Просто безодня із власних думок, Програвши турнір серед люті. Ненавидиш тих, хто скалічив любов, Хоч сам винуватий у цьому, Наче темна фарба стікатиме кров, Покидаєш дорогу знайому. Не бачиш сенсу та важко ступити Крок в потойбіччя нестями. Внутрішня тінь буде просити Душевно мінятись ролями. Навіть не мрій і не показуй емоцій, Не потрібен більше дар мови. Важко буде на кожному кроці, Ставиш крапку із жалюгідної коми. Думаєш, що все надто просто, Готовий до самовбивства, Слова викидатимеш гостро, Знову почнуться слідства. Хтось помирає душею, Когось покидають тіла. Ти не робиш долю простою, Це лиш вигадані нами діла! Тобі важко порадіти за друга, Комусь важко зітхнути.. Охоплює нікчемна недуга, З часом легко тебе забути.
2021-08-10 10:10:26
4
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4547
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4672