Кажуть, що сильні не плачуть
Кажуть, що сильні не плачуть Без потреби їм щось втрачати. Не знають що справді бачуть, Не дано це все відчувати. Кажуть що сильні не знають, Що таке боляче й важко Адже вони усе мають, Що все це дістати не тяжко. Кажуть, що сильні сміються Над бідними та жебраками. Якщо з ними ті перетнуться Одразу ж потрібно вбивати. Кажуть, що сильні бездушні І не знають, що таке дружба, Що слова їх незворушні, Життя проживають у службі. Кажуть, шо сильні терпляче Витягують лезо зі шкіри Без допомоги інших, юначе, І їм не бракує віри. Кажуть, що сильні не можуть Дивитися знизу угору, Вони ніколи не допоможуть, А бігтимуть по коридору. Всеодно, що вони могутні, Працюють ночами і днями, І емоції в них ще присутні, Збереглися цими роками.
2021-08-10 06:05:27
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
K. Vostokov
Це дуже прекрасний вірш. Коли читаю подібне, то відразу розумію, що це йде від серця. Таке пишеться коли дійсно є, що сказати і чим поділитися. Це не коли для портфоліо .. А коли просто не можеш замкнути подібне в своєму внутрішньому світі. Повторюся, це чудовий вірш! Вибачте за можливі помилки в моєму українському, давно не практикувався.
Відповісти
2021-08-10 08:58:39
1
Tania Maliuha
@K. Vostokov Вдячна)
Відповісти
2021-08-10 09:25:04
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3969
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2840