13
Борись за волю, правду, за життя
Того, кого так сильно любиш й ким дорожиш сповна.
Борись у найтемнішу пору, до сáмого кінця, до подиху
Який востаннє зробиш.
Борися за свободу, волю за життя, не дивлячись на страх, який вирує в серці і труїть нутро твоє.
Адже, що відрізняє мужніх від немужніх, боягузів? Безстрашність?
Чи не боязнь самої смерті? Ні, різняться між собою тим вони, що мужній, попри смерть не меншу, не тікає, не біжить назад. Натомість йде вперед і робить те що мусить. Хоча і віддає собі належне те,щоможе йдетаки востаннє, але якщо не він то хто?
Адже, якщо він зараз не стане в герць й поступить, вíдійде, зробить крок назад, він мабуть таки буде жити як і його сім’я, але вже в клітці й сприйматись буде він уже не як той – хтось, а як те – щось, мізерне другосортне.
Хіба таке життя бажає він для них, для себе? Хіба ж це взагалі життя?
2023-09-26 16:51:06
0
0