13
Борись за волю, правду, за життя Того, кого так сильно любиш й ким дорожиш сповна. Борись у найтемнішу пору, до сáмого кінця, до подиху Який востаннє зробиш. Борися за свободу, волю за життя, не дивлячись на страх, який вирує в серці і труїть нутро твоє.  Адже, що відрізняє мужніх від немужніх, боягузів? Безстрашність? Чи не боязнь самої смерті? Ні, різняться між собою тим вони, що мужній, попри смерть не меншу, не тікає, не біжить назад. Натомість йде вперед і робить те що мусить. Хоча і віддає собі належне  те,щоможе йдетаки востаннє, але якщо не він то хто? Адже, якщо він зараз не стане в герць й поступить, вíдійде, зробить крок назад, він мабуть таки буде жити як і його сім’я, але вже в клітці й сприйматись буде він уже не як  той – хтось, а як те – щось, мізерне другосортне. Хіба таке життя бажає він для них, для себе? Хіба ж це взагалі життя?
2023-09-26 16:51:06
0
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4809
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2446