ЯТиМи
"Рядом и только вместе, Даже когда на плаху..." Александр Пономарев - Два крыла Я навчився бути самотнім І для себе в цім світі жить, Мої білі і теплі долоні Не навчились добро дарить. Одягаюсь в пальто темно-сіре І ступаю на мокрий асфальт; Не шукаю ні правди, ні віри, Тільки б жити, закутавшись в фальш. Кожен день, ніби нове знайомство, Моє тіло штовхає в ніщо І, не знаючи радості й горя, Я живу ні в добро, ані в зло. Ти блукаєш по темним проспектам І шукаєш калюжу з сиропом, Обминаєш дурних недотепів І мене не побачила знову. Одягаєш щось нове щоденно, Та на жаль не змінилось нічого: Обминаєш дурних недотепів І мене не побачила знову. Але якось ти заблукала І мене запитала дорогу, Я збрехав, що тут вперше буваю І що знаю це місто лиш трохи. Ми ходили по мокрім асфальті, Обминавши дурних недотеп І без жодної ноти фальші Розмовляли про те та про се. Ми шукали дорогу до ночі, Але раптом ти зупинилась І сказала мені прямо в очі: "Ти інакший, я в тебе влюбилась." І я став якимсь дійсно інакшим Не таким, як я був раніш І коли я сказав: "Я люблю тебе також", Мені стало у грудях тепліш. Ми шукаєм калюжу з сиропом, Ми живемо у світі без фальші, Ми ці вулиці змінимо скоро, Ми цей світ обернемо на краще.
2018-05-12 19:20:57
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1969
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2714