Наш воїн ( друга назва " Українець")

Jane

ти мій герой, герой моєї України.. ти воля моя, ти - мій скарб.. ти бивсь за вільну Україну, зробив ти все для неї, так! ти бивсь за мене, милий мій.. щоб я ходила тут живою, щоб дихала повітрям тим, що ти приніс з собою.. ти такий сильний, так змінився, твоя душа така міцна! ти милий мій, моя фортеця, герой ти наш, твої вуста.. я так за ними скучила, ти знаєш? ти знаєш скільки сліз я пролила за вас? моя душа шукала віри.. і не залишала вас! ти мій герой , мій рідний воїн, що віддавав життя за нас! ти українець, воля.. правда.. ти в подумках у нас!

2022-09-27 20:37:45

5

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

чуттєво...

Відповісти

2022-10-28 08:03:55

1

Jane

@Сандра Мей написала за часи окупації в моєму місті..

Відповісти

2022-10-28 08:11:20

1

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3066

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4484