Мрія про небо
Я мрію побувати в небі... Я вірю - там мій рідний світ. І кожен ранок прокидаюсь у потребі Відчути всім єством живий політ. Я хочу доторкнутись до хмаринки, Що в тиху даль собі пливе, І свою кришталевую сльозинку Віддати вітру, хай кудись несе. Я хочу ніжним дотиком торкнутись До срібно-кришталевої зорі... Ласкаво й непомітно посміхнутись Й відкинути думки - тривожні й злі. Я хочу обійняти золотавий місяць... Він так і манить сяйвом чарівним... Але усе, у що я вірю серцем - Людям здається дуже сумнівним... Зі сторони усе здається дивним, Але для мене значення не має. Я просто хочу вірити у диво, В яке не кожен вірить, і не кожен знає. Не хочу жити в сірих буднях І бачити щодня одну картину. Я хочу не стояти на землі, А буть над нею, й мчати безупину. Цього ніхто, нажаль, не зрозуміє Мій дивний потяг вгору, що прижився в серці. Я заховаю це далеко в глибині, І буду існувати далі, але у люстерці...
2020-05-12 21:14:59
6
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3799
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4938