Мрія про небо
Meri Veis
Я мрію побувати в небі... Я вірю - там мій рідний світ. І кожен ранок прокидаюсь у потребі Відчути всім єством живий політ. Я хочу доторкнутись до хмаринки, Що в тиху даль собі пливе, І свою кришталевую сльозинку Віддати вітру, хай кудись несе. Я хочу ніжним дотиком торкнутись До срібно-кришталевої зорі... Ласкаво й непомітно посміхнутись Й відкинути думки - тривожні й злі. Я хочу обійняти золотавий місяць... Він так і манить сяйвом чарівним... Але усе, у що я вірю серцем - Людям здається дуже сумнівним... Зі сторони усе здається дивним, Але для мене значення не має. Я просто хочу вірити у диво, В яке не кожен вірить, і не кожен знає. Не хочу жити в сірих буднях І бачити щодня одну картину. Я хочу не стояти на землі, А буть над нею, й мчати безупину. Цього ніхто, нажаль, не зрозуміє Мій дивний потяг вгору, що прижився в серці. Я заховаю це далеко в глибині, І буду існувати далі, але у люстерці...
2020-05-12 21:14:59
6
0
Інші вірші поета
Очі Я просто хотіла бути щасливою... Щастя Зоряне фортепіано
Інші поети
Black Hole
@Black_Hole
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1747
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4877