Я просто хотіла бути щасливою...
Meri Veis
Я завжди просила лише одного. Я просто хотіла бути щасливою... Ніхто не торкнувся до серця мого. Ніхто не назвав мене особливою... Я звикла до болю, до зрад і страждань, Я звикла терпіти ножі і невдачі, Тонути вночі у сльозах міркувань Стараючись скласти життєві задачі... Все моє життя - це окремий театр, У п'єсах якого - лише одна роль... Міражний глядач, ілюзійний початок, Соліст завжди грає бомольну тріоль. І кожен мій день - наче привид із часу, Помітно лишає узор на стіні... Та кожен актор має свою прикрасу... Вона не дана у житті лиш мені. Свій Всесвіт тримаю глибоко в душі Руїнами складений в карту страждання І зараз там ллють невимовні дощі, А сонце чекає свого існування. Я завжди просила лише одного. Я просто хотіла бути щасливою... Ніхто не торкнеться до серця мого. Ніхто не назве мене особливою...
2020-05-12 20:47:08
4
0
Інші вірші поета
Ерагон Зоряне фортепіано Подруга На скелі бездонної прірви...
Інші поети
Рада
@Rada_
K N
@Nata_Kuchera
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1346
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1202