Я просто хотіла бути щасливою...
Meri Veis
Я завжди просила лише одного. Я просто хотіла бути щасливою... Ніхто не торкнувся до серця мого. Ніхто не назвав мене особливою... Я звикла до болю, до зрад і страждань, Я звикла терпіти ножі і невдачі, Тонути вночі у сльозах міркувань Стараючись скласти життєві задачі... Все моє життя - це окремий театр, У п'єсах якого - лише одна роль... Міражний глядач, ілюзійний початок, Соліст завжди грає бомольну тріоль. І кожен мій день - наче привид із часу, Помітно лишає узор на стіні... Та кожен актор має свою прикрасу... Вона не дана у житті лиш мені. Свій Всесвіт тримаю глибоко в душі Руїнами складений в карту страждання І зараз там ллють невимовні дощі, А сонце чекає свого існування. Я завжди просила лише одного. Я просто хотіла бути щасливою... Ніхто не торкнеться до серця мого. Ніхто не назве мене особливою...
2020-05-12 20:47:08
4
0
Інші вірші поета
Любов Поцілунок На скелі бездонної прірви... Очі
Інші поети
Olya Shmagailo
@Olya_Shmagailo
White_Fox_
@White_Fox_
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2063
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4856