" Чому я це переживаю ? "
Чому я це переживаю ? За , що карання ці гіркі ? Не бачу світла : " Я вмираю ? " У буднях темряві нічній ! Чую провину я за все , що : Роблю , говорю , та мовчу Як тільки день кінця підходить Сама до себе говорю ... Так важко - пульс аж завмирає Холодний піт покрив лице Не бачу істини - спасіння Буває так , що всю трясе ! Так хочу все проговорити , Але не чуєте мене Бувають дні - не хочеш жити Все глодить й глодить те саме ! І знову ж почуття провини : За вчинків сповідь ту саму Напевно - мабудь заспокоюсь Тоді , коли лише помру ...
2023-05-02 17:54:44
13
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4016
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9679