"Весна"
Merian Varner
Трави з ранку вкриті росою Срібні краплини сковзять по листках Дерева порозквітали весною Ніжний шепіт закритий у пелюстках Небо світле іще на світанку Та зоря вже заходить в далі А я ходжу босоніж по ганку І насолоджуюсь цим немов в сні Ох солодкий цей присмак повітря, Що із ранку холодне й м'яке Воно чарівне немов магічне чар зілля Яке так чарує мене . Такі чудові перші промені сонця , Що розфарбовують неба блакить Підійди ти у рань до віконця І твій зір зловить золоту мить. Як висохнуть краплі на травах Й дерева розбудять квітки Ніжний шепіт уже пролунає: "Ніч настала у пору весни"
2021-05-13 17:14:00
6
0
Інші вірші поета
"Як шкода , що уже не буде" " Доля квітки " " Недотрога " "Сторінка нашого життя"
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2722
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2168