" Дім "
Скільки стежок простелилось - Все одно - цією йду Квітами поля покрились Йду по рідному селу Волошки мов мами очі Стільки спогадів у них Сам собі я наспіваю Пісню цю де були ми : Нема мені ніде так добре Аж пахощами вкрився світ Я всі доріжки пам'ятаю Пройшло вже купу - купу літ Як в ганочку цвіли троянди , Як яблуні квіли в саду Я дім забути свій не можу Все завмирає , як я тут !. Босоніж в трави - мов у море А сіно пахне від усіль Кличе вже матінка вечерять У вухах й досі голос твій ! Мальви до вікон сягають Навпроти хати журавлі . Ці теплі спогади незмінні Хоча й роки взяли своє Я повертаюся додому Бо тут все рідне - все моє ! .
2026-06-07 14:26:23
0
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4353
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11091