" Дім "
Скільки стежок простелилось - Все одно - цією йду Квітами поля покрились Йду по рідному селу Волошки мов мами очі Стільки спогадів у них Сам собі я наспіваю Пісню цю де були ми : Нема мені ніде так добре Аж пахощами вкрився світ Я всі доріжки пам'ятаю Пройшло вже купу - купу літ Як в ганочку цвіли троянди , Як яблуні квіли в саду Я дім забути свій не можу Все завмирає , як я тут !. Босоніж в трави - мов у море А сіно пахне від усіль Кличе вже матінка вечерять У вухах й досі голос твій ! Мальви до вікон сягають Навпроти хати журавлі . Ці теплі спогади незмінні Хоча й роки взяли своє Я повертаюся додому Бо тут все рідне - все моє ! .
2026-06-07 14:26:23
0
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2424
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9434