" Дім "
Скільки стежок простелилось - Все одно - цією йду Квітами поля покрились Йду по рідному селу Волошки мов мами очі Стільки спогадів у них Сам собі я наспіваю Пісню цю де були ми : Нема мені ніде так добре Аж пахощами вкрився світ Я всі доріжки пам'ятаю Пройшло вже купу - купу літ Як в ганочку цвіли троянди , Як яблуні квіли в саду Я дім забути свій не можу Все завмирає , як я тут !. Босоніж в трави - мов у море А сіно пахне від усіль Кличе вже матінка вечерять У вухах й досі голос твій ! Мальви до вікон сягають Навпроти хати журавлі . Ці теплі спогади незмінні Хоча й роки взяли своє Я повертаюся додому Бо тут все рідне - все моє ! .
2026-06-07 14:26:23
0
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2825
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2349