" Мости в доросле життя "
Merian Varner
Я так ненавиджу купюри : Папірчик , фонд , просто монета За те , що дали нам з тобою : Розлуку , біль і ще проблеми . На чому побудований цей світ ? На вбивствах , грошах і розводах Хочу зламати ці мости , Щоб були : радість , мир , приємна втома . Як швидко ми з тобою підросли Батьківський дім покинути хотіли Як шкода , коли ще ми були маленькі діти Не зуміли вчасно цінність цього світу зрозуміти І крадькома все рік за роком Хотіли у життя доросле увійти. Та ось коли воно настало Усе казкове в мить пропало Куди тепер нам утікти ? Коли згоріли всі мости !
2021-05-17 18:39:26
6
0
Інші вірші поета
" Третя де ми вдвох " " Дідо Сон " " Зима " " Марнуємо свій час "
Інші поети
Oxi
@little_paper_boat
Elly Elly
@loosenoose
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2376
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1042