" Швидкоплинність "
Merian Varner
Ти думаєш пройшла хвилина , Ми часто згадуєм її Минула мить - Ані вже днина І ось вже зовсім не дитина ! А зріла розумом людина Яка усе життя проспить !. Незнаючи цієї правди : Куди так швидко час летить ? Ми пів життя лише дрімаєм, А половини й не згадаєм Поки були ми малюки ! . Так мало часу на звершіння Так близько наче до мети Живіть сьогодні , а не завтра Щоби із мрією піти .
2023-01-17 20:23:30
8
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Merian Varner
@Julia K спасибі 😊
Відповісти
2023-01-19 07:32:39
Подобається
Тигриця
Гарний вірш, із сенсом.
Відповісти
2023-01-27 06:55:56
1
Merian Varner
@Тигриця дякую 😌
Відповісти
2023-01-27 07:07:53
1
Інші вірші поета
" В кожного свій сенс цього вірша " " Ти помер у моєму серці " "Літо настало" " Емоції вкладаю в ці ряди"
Інші поети
Sophie Martiz
@sonyaaa_c
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1959
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1285