Час вичерпався...
Таке буває часто, Що ми виростаємо швидко. Із тих відносин, що вважали Ми кращими на світі. Так сумно прощатися з ними, І тебе розриває сумління. Бо так легко ти прив'язався, І це не просто спинити. І наш час стікає невпинно, Почуття - то потухше багаття. І так важко зрозуміти, Що відносини наші фатальні.... Що ми стали зовсім чужими, Хоч такі рідні були. І нам краще бути лихими, Але не примушувати жити, як всі. Треба дякувати за досвід, Що приносить нам людина. І завжди пам'ятати цю істину, Завдяки якої стаємо ми сильними.
2021-05-01 13:04:48
7
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Мілена_Мі
@Сандра Мей Супер! 👍👍👍👍
Відповісти
2021-05-01 16:46:35
1
Сандра Мей
@Мілена_Мі дякую не хотіла до сліз довести в понеділок опублікую Beliver.
Відповісти
2021-05-01 16:47:44
1
Мілена_Мі
Відповісти
2021-05-01 16:48:45
1
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3298
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2351