Час вичерпався...
Мілена_Мі
Таке буває часто, Що ми виростаємо швидко. Із тих відносин, що вважали Ми кращими на світі. Так сумно прощатися з ними, І тебе розриває сумління. Бо так легко ти прив'язався, І це не просто спинити. І наш час стікає невпинно, Почуття - то потухше багаття. І так важко зрозуміти, Що відносини наші фатальні.... Що ми стали зовсім чужими, Хоч такі рідні були. І нам краще бути лихими, Але не примушувати жити, як всі. Треба дякувати за досвід, Що приносить нам людина. І завжди пам'ятати цю істину, Завдяки якої стаємо ми сильними.
2021-05-01 13:04:48
7
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Мілена_Мі
@Сандра Мей Супер! 👍👍👍👍
Відповісти
2021-05-01 16:46:35
1
Сандра Мей
@Мілена_Мі дякую не хотіла до сліз довести в понеділок опублікую Beliver.
Відповісти
2021-05-01 16:47:44
1
Мілена_Мі
@Сандра Мей ❣👍
Відповісти
2021-05-01 16:48:45
1
Інші вірші поета
Дощ Фото Що вона знала про нього? Маленьку крапку я поставлю...
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
Mateo Torres
@mateo_adrian
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3292
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
49
15
2100