Час вичерпався...
Таке буває часто, Що ми виростаємо швидко. Із тих відносин, що вважали Ми кращими на світі. Так сумно прощатися з ними, І тебе розриває сумління. Бо так легко ти прив'язався, І це не просто спинити. І наш час стікає невпинно, Почуття - то потухше багаття. І так важко зрозуміти, Що відносини наші фатальні.... Що ми стали зовсім чужими, Хоч такі рідні були. І нам краще бути лихими, Але не примушувати жити, як всі. Треба дякувати за досвід, Що приносить нам людина. І завжди пам'ятати цю істину, Завдяки якої стаємо ми сильними.
2021-05-01 13:04:48
7
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Мілена_Мі
@Сандра Мей Супер! 👍👍👍👍
Відповісти
2021-05-01 16:46:35
1
Сандра Мей
@Мілена_Мі дякую не хотіла до сліз довести в понеділок опублікую Beliver.
Відповісти
2021-05-01 16:47:44
1
Мілена_Мі
Відповісти
2021-05-01 16:48:45
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2076
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4537