Час вичерпався...
Таке буває часто, Що ми виростаємо швидко. Із тих відносин, що вважали Ми кращими на світі. Так сумно прощатися з ними, І тебе розриває сумління. Бо так легко ти прив'язався, І це не просто спинити. І наш час стікає невпинно, Почуття - то потухше багаття. І так важко зрозуміти, Що відносини наші фатальні.... Що ми стали зовсім чужими, Хоч такі рідні були. І нам краще бути лихими, Але не примушувати жити, як всі. Треба дякувати за досвід, Що приносить нам людина. І завжди пам'ятати цю істину, Завдяки якої стаємо ми сильними.
2021-05-01 13:04:48
7
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Мілена_Мі
@Сандра Мей Супер! 👍👍👍👍
Відповісти
2021-05-01 16:46:35
1
Сандра Мей
@Мілена_Мі дякую не хотіла до сліз довести в понеділок опублікую Beliver.
Відповісти
2021-05-01 16:47:44
1
Мілена_Мі
Відповісти
2021-05-01 16:48:45
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2446
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9180