Вікно
Мілена_Мі
Вікно - дуже розширене поняття, Ти можеш дивитися скрізь віки... І там вбачати чесності й печалі, Що так таємно заховали свої сліди. Ми можемо дивитися в вікно, І кожен буде бачити там різне... Для когось осінь- темноти ковток, А іншому- то радості первісник. Ми можемо ховатися в кімнатах, У найтемніші закутки душі. І тільки у вікні вбачаємо ми правду, Яку пройдисвіт знищує без сліз. Вікно відображає спів людини, І чує кожного серцебиття. І правду, І брехню ти бачиш нині, Через це, маленьке І беззахисне вікно...
2021-04-22 15:38:07
10
0
Інші вірші поета
А власне, навіщо? Там , де заходить сонце... Час вичерпався... Одна із тисячі історій..
Інші поети
Moi
@Moi_2000
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2407
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075