Потяг...
Залізничний вокзал вже чекає, Новий шанс для різних людей. І не раз направляє, Куди рухатися кожен день. Ти біжиш, аби встигнути сісти І поїхати аж до серця. Але час невпинно стікає, Кроки треба робити ширші. Ти біжиш і вже вбачаєш, Що от-от потяг рушить із місця. І останній вагон наздоганяєш , Дуже важко туди влізти. І ти вже сидиш у плацкарті, В оточенні незнайомців. І ти щиро чекаєш зупинки, Ніби все вирішує доля. І ти їдеш, і так чекаєш, Тої миті, що зміни приведе. Та шкода, що забуваєш, Потребу збудувати себе.
2021-08-10 17:58:03
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мілена_Мі
@Alexey Belomestnov Дякую🙏
Відповісти
2021-08-11 07:59:17
1
Lelyana_ art
Метафорична поезія 😍
Відповісти
2021-08-11 18:13:06
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12272
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1451