Потяг...
Залізничний вокзал вже чекає,
Новий шанс для різних людей.
І не раз направляє,
Куди рухатися кожен день.
Ти біжиш, аби встигнути сісти
І поїхати аж до серця.
Але час невпинно стікає,
Кроки треба робити ширші.
Ти біжиш і вже вбачаєш,
Що от-от потяг рушить із місця.
І останній вагон наздоганяєш ,
Дуже важко туди влізти.
І ти вже сидиш у плацкарті,
В оточенні незнайомців.
І ти щиро чекаєш зупинки,
Ніби все вирішує доля.
І ти їдеш, і так чекаєш,
Тої миті, що зміни приведе.
Та шкода, що забуваєш,
Потребу збудувати себе.
2021-08-10 17:58:03
11
2