Кожен день - на перемотці...
Кожен день- на перемотці І ти ніби в німому кіно. І цей день на повторі, Вбиває тебе знов і знов. І так важко вбачати Одні й ті самі помилки. Вони повторюються доти, Доки не запам'ятаються на віки. Ти бачиш день... Коли життя твоє перевернулось. І ніби це все сон, Але ти наяву. Так страшно розуміти,що не скоро, Ці всі події проминуть. Звичайний день. Звичайні люди. Ніхто б подумати не міг... Що через декілька хвилин, Наступить час для перемотки. Не треба людям всім обробки. Вони без цього ледь живі. Цю матрицю не розірвати, Хоч дуже хочеться сказати... Все те, що наболіло дуже, Ти не розкажеш мені, друже. Віки ідуть, а ти не знаєш, Що в світі коється сьогодні. Для тебе перемотка - свято, Для тебе перемотка - сум.
2021-05-05 08:56:56
11
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5134
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6112