Що вона знала про нього?
Мілена_Мі
Що вона знала про нього?! Багато. Особливо, враховуючи те, що вони незнайомі. Він просто жив у сусідній кімнаті, Ховаючи серце своє за стіною. З ним у кімнаті жив спортмен і зануда, І він тікав звідти подалі. Гуляв по місту, рахував секунди Того часу, що на очах минає. Потім заходив в кав'ярню, кожного разу в іншу. Хотів замовити каву, але завжди виходив ні з чим. Намагався не звертати уваги на жорстокий світ, А потім вертався в кімнату і знову жив як всі.
2022-11-04 18:15:09
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Мені сподобалось.
Відповісти
2022-11-04 19:58:12
1
Мілена_Мі
@Сандра Мей Щиро рада. ✨
Відповісти
2022-11-04 20:00:44
1
Інші вірші поета
Часом звикаємо.. Подих .Блукання. "Квітка "
Інші поети
Lucy
@kayla_deyvis
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2564
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2561