Про книги...
Мілена_Мі
Беру у руки книгу й починаю, Я мандри в світ незвіданий для мене. Так серце швидко-швидко калатає, Коли торкався до неї. Ці сторінки наповнені глибоким, Чимось, що варте нашої уваги й визнання. А запах аркушів і тихий їхній шелест... Все це рідко зустрінеш навмання. Бо всім давно важливий стан " у мережі ", І зручно стало " Бути популярним". А книги хай валяються у шафі, Гниють хай золота склади. Для того, хто без очей любить читати Відкриваються всі завіси. Та істина хоч і фатальна, Від неї нікуди дітись. Я й досі збагнути невсилі, Яку магію містять книги?! Ти можеш поринути в вимір, І прожити там різні події. І відчувати райдугу емоцій, Щось зрозуміти чи чомусь навчитись. Ми ніби раз живемо, Та читавши – живемо незлічимо.
2021-08-15 17:21:22
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lelyana_ art
Чудовий вірш ☺️
Відповісти
2021-08-15 18:28:29
1
Мілена_Мі
@Lelyana_ art Дякую🙏
Відповісти
2021-08-15 18:38:17
1
Інші вірші поета
Нема кінця. .Блукання. Подих Майбутнє..
Інші поети
Sallma890
@Sallma890
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15084
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3945