Про книги...
Беру у руки книгу й починаю, Я мандри в світ незвіданий для мене. Так серце швидко-швидко калатає, Коли торкався до неї. Ці сторінки наповнені глибоким, Чимось, що варте нашої уваги й визнання. А запах аркушів і тихий їхній шелест... Все це рідко зустрінеш навмання. Бо всім давно важливий стан " у мережі ", І зручно стало " Бути популярним". А книги хай валяються у шафі, Гниють хай золота склади. Для того, хто без очей любить читати Відкриваються всі завіси. Та істина хоч і фатальна, Від неї нікуди дітись. Я й досі збагнути невсилі, Яку магію містять книги?! Ти можеш поринути в вимір, І прожити там різні події. І відчувати райдугу емоцій, Щось зрозуміти чи чомусь навчитись. Ми ніби раз живемо, Та читавши – живемо незлічимо.
2021-08-15 17:21:22
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lelyana_ art
Чудовий вірш ☺️
Відповісти
2021-08-15 18:28:29
1
Мілена_Мі
@Lelyana_ art Дякую🙏
Відповісти
2021-08-15 18:38:17
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3559
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4661