Про книги...
Мілена_Мі
Беру у руки книгу й починаю, Я мандри в світ незвіданий для мене. Так серце швидко-швидко калатає, Коли торкався до неї. Ці сторінки наповнені глибоким, Чимось, що варте нашої уваги й визнання. А запах аркушів і тихий їхній шелест... Все це рідко зустрінеш навмання. Бо всім давно важливий стан " у мережі ", І зручно стало " Бути популярним". А книги хай валяються у шафі, Гниють хай золота склади. Для того, хто без очей любить читати Відкриваються всі завіси. Та істина хоч і фатальна, Від неї нікуди дітись. Я й досі збагнути невсилі, Яку магію містять книги?! Ти можеш поринути в вимір, І прожити там різні події. І відчувати райдугу емоцій, Щось зрозуміти чи чомусь навчитись. Ми ніби раз живемо, Та читавши – живемо незлічимо.
2021-08-15 17:21:22
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lelyana_ art
Чудовий вірш ☺️
Відповісти
2021-08-15 18:28:29
1
Мілена_Мі
@Lelyana_ art Дякую🙏
Відповісти
2021-08-15 18:38:17
1
Інші вірші поета
Відпускаю.. Ти дивишся, але не спостерігаєш... "Квітка " Часом звикаємо..
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2099
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2443