Присвячено Україні!
Привіт, Україно! Тобі вже тридцять. Хотілося б тебе привітати. Всі свою любов до тебе показують, як вміють. Мені теж є що сказати. За що полюбила тебе, Україно?! Не тільки за те, що ти рідна земля. Не тільки за гори, і за полонини, Не тільки за ріки , і за моря. І не лише за смачну традиційну кухню. Полюбила Я тебе. І пісні твої милі, Не раз заколисували мене. Ти припала мені аж до душі. Я люблю тебе за різне. Ти чаруєш усіх і даєш знання, Що на досвіді знаєш барвистому. Ти багато всього за роки прожила, Були перемоги і невдачі. Але ти все-одно не здавалась і йшла, Показуючи надію й удачу. Ти була непохитна і тримка, Навіть, коли на колінах. Коли всі дивилися тільки вниз, Твої очі шукали проміння . І ми, твої діти, ще зовсім малі, Багато чого зрозуміти нам важко. У кожного є свої таємниці, І нам обходиться тяжко. Ми справді прагнемо в унісон, З братами І сестрами жити. І творити на рідній землі кораблі, Відпускаючи в буйний вітер. Ти була, і ти є ,і ти будеш завжди. Й не важливо, хто про що гомонить Просто щиро бажаю тобі добра, Кожну- кожнісіньку мить.
2021-08-24 04:41:09
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
💙💛🌺🌺🌺Україна понад усе!!! Слава Україні!!! Слава нації!!! 🇺🇦 Вірш бомба!!!💙💛
Відповісти
2021-08-24 20:32:57
1
Мілена_Мі
@Сандра Мей Героям Слава!!!! Дякую🙏 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Відповісти
2021-08-26 07:17:32
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4291
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10884