Присвячено Україні!
Привіт, Україно! Тобі вже тридцять. Хотілося б тебе привітати. Всі свою любов до тебе показують, як вміють. Мені теж є що сказати. За що полюбила тебе, Україно?! Не тільки за те, що ти рідна земля. Не тільки за гори, і за полонини, Не тільки за ріки , і за моря. І не лише за смачну традиційну кухню. Полюбила Я тебе. І пісні твої милі, Не раз заколисували мене. Ти припала мені аж до душі. Я люблю тебе за різне. Ти чаруєш усіх і даєш знання, Що на досвіді знаєш барвистому. Ти багато всього за роки прожила, Були перемоги і невдачі. Але ти все-одно не здавалась і йшла, Показуючи надію й удачу. Ти була непохитна і тримка, Навіть, коли на колінах. Коли всі дивилися тільки вниз, Твої очі шукали проміння . І ми, твої діти, ще зовсім малі, Багато чого зрозуміти нам важко. У кожного є свої таємниці, І нам обходиться тяжко. Ми справді прагнемо в унісон, З братами І сестрами жити. І творити на рідній землі кораблі, Відпускаючи в буйний вітер. Ти була, і ти є ,і ти будеш завжди. Й не важливо, хто про що гомонить Просто щиро бажаю тобі добра, Кожну- кожнісіньку мить.
2021-08-24 04:41:09
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
💙💛🌺🌺🌺Україна понад усе!!! Слава Україні!!! Слава нації!!! 🇺🇦 Вірш бомба!!!💙💛
Відповісти
2021-08-24 20:32:57
1
Мілена_Мі
@Сандра Мей Героям Слава!!!! Дякую🙏 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Відповісти
2021-08-26 07:17:32
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3875
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3309