حياتي الكئيبة
حياتي الكئيبة الن تختفي؟ الم يحن وقت الحياة السعيدة بعد؟ اعلميني حين ياتي..... . . . . . . لم اعرف ماذا اكتب و لكن اردت فقط ان اكتب شيئا فهذا يخفف من المي و آسفة ان لم تعجبكم القصيدة 😞❤
2020-10-26 21:15:50
10
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
zzz 18
هذا القرار يعود لك عزيزتي، ففي الواقع السعادة والحزن ما هما إلا نتيجة نظرتنا للأمور. لهذا كوني بخير وابتسمي دائماً، لاشيء يستحق أن تزول بسمتك.✨
Відповісти
2020-10-27 17:36:25
2
Mira
@zzz 18 شكرا لك ساعمل بنصيحتك ❤❤❤❤❤❤
Відповісти
2020-10-27 18:36:20
1
zzz 18
@Mira ♥️♥️♥️♥️
Відповісти
2020-10-27 18:40:14
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4454
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2809