temporary

Деміра Рейн

все тимчасове; і навіть ми, і навіть ти. і навіть небо, не кажучи про сонце. все почалося і з часом до кінця має прийти, забутися, неначе вчора ще живим був сон цей. все тимчасове; бо почавшись — обрело ліміти. І навіть вічність скотиться до кінця, і все, що ранило — перестає боліти, і всі, хто ранив — йдуть у небуття. все тимчасове, все заросте травою, ця мить, цей день, усе так швидкоплинне, і спогад цей пов'язаний з тобою — немає значення й водночас так важливий...

2025-02-15 23:15:34

Інші вірші поета

Насамоті РЖАВА МІДЬ Душу забрала війна Помирати кожного дня

Інші поети

Inked Disaster

@inkeddisaster

Eva Bush

@Eva_Bush_

Макс Фолс

@pr_mikhailovich

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3911

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2510