До лісу ...

Деміра Рейн

Хто мене манить до лісу ? В темну холодну пору . Чарівним , незвіданим світлом , Що так манить у далину . Сон це !? Чи може реальність !? Я загубилась в тіні . На кому буде відповідальність ? Якщо залишуся у сні . Хто мене манить до лісу ? Вітрем наштовхує на шлях . Там небезпека нависла , В цей темний , нічний час . Хто мені сон цей малює ? Тей , хто чекає у сні ? Тей , хто натхненням дивує , Й частинку дарує мені .

2021-03-08 12:32:25

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Деміра Рейн

Так . Мені приснився сон , що мене хтось манив до лісу і я в цьому сні і склала цей вірш , а потім написала сюди .

Відповісти

2021-03-08 12:42:59

Інші вірші поета

Вони – це ми . Коли попрощаюсь ! Кохання учить прощати Бісова любов

Інші поети

Younis Sari

@younissari

Butterfly

@_butterfly

Павел Громов

@Waider

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

1579

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1289