До лісу ...
Деміра Рейн
Хто мене манить до лісу ? В темну холодну пору . Чарівним , незвіданим світлом , Що так манить у далину . Сон це !? Чи може реальність !? Я загубилась в тіні . На кому буде відповідальність ? Якщо залишуся у сні . Хто мене манить до лісу ? Вітрем наштовхує на шлях . Там небезпека нависла , В цей темний , нічний час . Хто мені сон цей малює ? Тей , хто чекає у сні ? Тей , хто натхненням дивує , Й частинку дарує мені .
2021-03-08 12:32:25
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Деміра Рейн
Так . Мені приснився сон , що мене хтось манив до лісу і я в цьому сні і склала цей вірш , а потім написала сюди .
Відповісти
2021-03-08 12:42:59
1
Інші вірші поета
ДРОТИ РЖАВА МІДЬ Чи зможеш ти ? Душу забрала війна
Інші поети
Элизабет Тейлор
@anastasiya_derechey
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1909
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1743