ДРОТИ
Дроти ріжуть небо на рівні частини, Кидаючи тінь свою до землі, Сонце сідає за край щохвилини, Гасячи пожовклі осінні листки. Дроти мерехтять секунди останні, Хвилюються з вітрем в один його такт. І мокнуть дощем — сіріють прощально, Коли люди кажуть, що приходить зима. Дроти замерзають, навіть при плюсі, Бояться зірватись, тримаються з сил, Їм би лише, хоч раз дотягнутись, Торкнутись, щоб аж заіскрилося все. Дроти обриваються холодною весною, Тоді, як здається усе ожива, Дроти — це як ніби - ми із тобою, Де наші життя — це та сама весна. 06.09.22 _______________________ Посилання на відео Reels на вірш «Дроти»: https://www.instagram.com/reel/CjLF8QrKu8U/?igshid=YmMyMTA2M2Y=
2022-10-01 13:58:23
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Деміра Рейн
Дякую ♥️
Відповісти
2022-10-01 14:06:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9067
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12508