РЖАВА МІДЬ
я все ще читаю твої листи з помилками, майже кожного дня перечитую знов, там про любов кривими рядками, писалося так, наче по-живому. відраховую час від затертих дат, минули роки, а здається століття. і я б повернула той спогад назад, віддавши усе, що наявне лахміття. але все минуло й ми лишились ні з чим, вірус, пандемія, й зрештою війна. я вже не надіюсь побачить живим, проклинаючи це кляте смертне життя. але продовжую знов читати листи, так, наче вперше, коли ще любила. шкода, що ми стали настільки черстві, що навіть мідь, і та – заржавіла.
2023-01-11 17:25:28
5
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2753
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9067