...
Я не перестану тебе шукати, Лише тому, що ти «не в мережі».. Війна вміє лише забирати, А взамін лишає душі пусті. Я не перестану освітлювати ночі, Бо морок ніколи не переможе світ. І дощ, що тепер не на моєму боці, Не зіб'є мене точно з моїх ніг. Я не перестану йти в напрямку тебе, Навіть, якщо там буде «сіра зона». Навіть, якщо черги мінометників, Переді мною закриють дорогу. Я не перестану шукати надію, Якщо навіть втрачатиму її кожен день. Падати й вставати я знайду сили, Як і тисячі таких же інших людей. Я не перестану тебе шукати, Навіть, якщо ми в різних світах. Я буду Бога лише благати: Зустріч зробити для нас...
2022-10-02 11:58:55
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Деміра Рейн
я вірю лише в бога на ім'я ППО два останні рядки, писала не для себе. (можна сказати, для опису почуттів)
Відповісти
2022-10-02 12:18:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2555
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1774