...

Деміра Рейн

Я не перестану тебе шукати, Лише тому, що ти «не в мережі».. Війна вміє лише забирати, А взамін лишає душі пусті. Я не перестану освітлювати ночі, Бо морок ніколи не переможе світ. І дощ, що тепер не на моєму боці, Не зіб'є мене точно з моїх ніг. Я не перестану йти в напрямку тебе, Навіть, якщо там буде «сіра зона». Навіть, якщо черги мінометників, Переді мною закриють дорогу. Я не перестану шукати надію, Якщо навіть втрачатиму її кожен день. Падати й вставати я знайду сили, Як і тисячі таких же інших людей. Я не перестану тебе шукати, Навіть, якщо ми в різних світах. Я буду Бога лише благати: Зустріч зробити для нас...

2022-10-02 11:58:55

4

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Деміра Рейн

я вірю лише в бога на ім'я ППО два останні рядки, писала не для себе. (можна сказати, для опису почуттів)

Відповісти

2022-10-02 12:18:26

Подобається

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5408

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2383