ПАНАЦЕЯ
Деміра Рейн
Дванадцять відсотків зарядки, навушники, телефон — панацея... Вмикаю на всю, до розриву, щоб забути, хто я і де я. Щоб забути, про своє існування, бо як же набридло воно, Й ця реальність, й ця віра у краще — мені так уже допекло. Година уже двадцять третя, а може і більше, не знаю, Я втратила рівновагу, а разом з нею і плинність часу. Щодня геть усе набридає, я хочу закритись у тиші. Не лікує нас час, а вбиває, ми за нього тепер не сильніші. Згасають відсотки життєві, один за одним — штабелями. Ти мріяв прожити роки, а Бог фіксував це як днями. Вже завтра їх точно не буде, не буде вже так, як ти звик. А опісля — все знову забудуть, як згодом забудуть і всіх.
2022-12-28 08:47:24
8
0
Інші вірші поета
ІСНУВАННЯ Поки ти лише чай допиваєш... не свято Ті, що запалюють зорі
Інші поети
Sneha Das
@curiousdreamer
Luna
@Moon_Luna_
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3086
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2748