Поки ти лише чай допиваєш...
Майже ранок, на годиннику п'ята, прокидаєшся, вариш чай. Їх, в той час, накриває арта, попадаючи прямо в бліндаж. Свище чайник, вода закипіла, дістаєш свій улюблений чай, А у них розривається міна, прямо на їхніх очах. Береш чашку свою щербату, наливаєш по вінця кип'яток. В одного ногу порвато, а двох інших геть посікло. Кладеш цукор, останній пакетик, і помішуєш лошкою повільно. А його ратують турнікетом, бо тих двох рятувати вже пізно. Надпиваєш злегка, бо гаряче, читаєш стрічку новин. Його намагаються евакуювати, як і тіла його побратимів. Допиваєш до середини чай, до кінця лише два ковтки, Він прибув у найближчий шпиталь, не вдалось врятувати ноги. На годиннику п'ята тридцять, бачиш, потроху світає. Хтось загинув, а когось покалічено, поки ти лише чай допиваєш... 17.08.22
2022-10-07 19:54:33
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2561
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1584