Ті, що запалюють зорі
Спасибі тим, хто запалює зорі, На небі тисячі цих ліхтарів. І сьогодні, і завтра, і знову, І ще сотні незліченних днів. Спасибі тим, хто запалює зорі, І між ними моя промайне. Тим, хто створює казку з нічого, Поєднавши, незвідане й чарівне. Спасибі тим, хто запалює зорі, Тим, хто світ стереже з висоти. Одні народжуються інші гаснуть поволі, На сторожі небесної чистоти. Спасибі, тим хто запалює зорі, Для всесвіту та для людей. Не чекай – запали й ти свою, Допоки ще не зотлів день.
2021-04-11 09:00:30
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Деміра Рейн
🙃
Відповісти
2021-04-11 09:15:46
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3890
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6144