Ті, що запалюють зорі
Спасибі тим, хто запалює зорі, На небі тисячі цих ліхтарів. І сьогодні, і завтра, і знову, І ще сотні незліченних днів. Спасибі тим, хто запалює зорі, І між ними моя промайне. Тим, хто створює казку з нічого, Поєднавши, незвідане й чарівне. Спасибі тим, хто запалює зорі, Тим, хто світ стереже з висоти. Одні народжуються інші гаснуть поволі, На сторожі небесної чистоти. Спасибі, тим хто запалює зорі, Для всесвіту та для людей. Не чекай – запали й ти свою, Допоки ще не зотлів день.
2021-04-11 09:00:30
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Деміра Рейн
🙃
Відповісти
2021-04-11 09:15:46
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5445
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12272