Ті, що запалюють зорі
Спасибі тим, хто запалює зорі, На небі тисячі цих ліхтарів. І сьогодні, і завтра, і знову, І ще сотні незліченних днів. Спасибі тим, хто запалює зорі, І між ними моя промайне. Тим, хто створює казку з нічого, Поєднавши, незвідане й чарівне. Спасибі тим, хто запалює зорі, Тим, хто світ стереже з висоти. Одні народжуються інші гаснуть поволі, На сторожі небесної чистоти. Спасибі, тим хто запалює зорі, Для всесвіту та для людей. Не чекай – запали й ти свою, Допоки ще не зотлів день.
2021-04-11 09:00:30
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Деміра Рейн
🙃
Відповісти
2021-04-11 09:15:46
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2620
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1970