Ті, що запалюють зорі
Деміра Рейн
Спасибі тим, хто запалює зорі, На небі тисячі цих ліхтарів. І сьогодні, і завтра, і знову, І ще сотні незліченних днів. Спасибі тим, хто запалює зорі, І між ними моя промайне. Тим, хто створює казку з нічого, Поєднавши, незвідане й чарівне. Спасибі тим, хто запалює зорі, Тим, хто світ стереже з висоти. Одні народжуються інші гаснуть поволі, На сторожі небесної чистоти. Спасибі, тим хто запалює зорі, Для всесвіту та для людей. Не чекай – запали й ти свою, Допоки ще не зотлів день.
2021-04-11 09:00:30
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Деміра Рейн
🙃
Відповісти
2021-04-11 09:15:46
1
Інші вірші поета
РЕНЕГАТ СВІТЛО У вікнах по місту люди люблять життя... Ти знаєш
Інші поети
Keiana Smith
@crazyreader99
Kerrigan
@korolevaklunkov
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3135
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6969