ПРАВДА
я вічно брешу, пробач, просто в цьому моя щира правда. я б сильно хотіла сказать, як хочу щоб впала ця барикада. я вічно брешу, що все добре, слава богу, що гірше не стане, та трасця, який там бог, його ж просто не було і немає. я поїм вчорашній суп, це найкраще, що могло б статись, сотню «вибач» тобі напишу, в мене просто поганий настрій. пообіцяю дожити до завтра, хоча ти ж знаєш мої обіцянки, вони такі ж як і моя «правда», що з туманом розвіється зранку. як мій день?! він справді хороший, якщо очі закрити на все, і найкраще в ньому мабуть дошик, він знебарвлює все, що живе. я вчергове увімкну Паліндрома, на повторі два дні підряд. це як ліки від емоційної втоми, що рятують мене, позаяк.
2022-11-07 21:23:54
8
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5521
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1156