РЕНЕГАТ

Деміра Рейн

відстав усе, відправ мене на Марс, бо тут вже остогидло жити, пече живіт, вже навіть організм — сам намагається мене добити. знов темрява глухоніма, бо відключили кляте світло. до жаху вже мені набридло, дивитись в хтонічні чорні вікна. відстав усе, прийди до мене, чомусь несамовито ніч пуста. мені подихати ще треба, хоч тисне ліва сторона. я звикла вже, та й в чом біда, хіба в житті це найстрашніше!? бо в нас усіх – ця темрявя, засіда десь вже значно глибше. відстав усе, відправ мене на Марс, мені шкода, що я вже ренегат. так склалося, та й це моя вина, що я здалась і рушила назад. бо я стомилась вже жахливо, набридло абсолютно все. найважче бути на Землі — людиною, і відчувати у собі живе.

2022-11-10 19:54:57

Інші вірші поета

... Ти любиш дивитись на захід... МОЯ ЛЮБОВ — СИЛЬНІШЕ ВІЙНИ За подих від тебе .

Інші поети

Аня

@Ann_000

Angel Angel

@arayhel

Artiomtseva

@Artiomtseva

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

16904

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2299