Бісова любов
Не ховайся сонце за хмари , Побудь ще трохи зі мною , Тільки ти залікуєш мої рани , Що лишились від бісової любові . Мені набридло гратись в почуття ; Я стомилась когось вже кохати , Я відчуваю , що душа моя — Починає тебе відпускати . А знаєш , без тебе так легко , Так ніколи мені не було , І напевно , я забуду тебе швидко , Все що було , те вже минуло. І сонце тепер мені друг , Моя душа хоче зцілитись; І звільнитися від всіх мук , Що колись довелося терпіти. Тепер я не буду такою — Як із тобою була , Я стану для тебе чужою , Мене змінило життя ! Час на світ інакше дивитись ! І людей , також відчувати , Щоби потім не оступитись , І від бісової любові знову страждати. Ми розчаровувалися в коханні не раз , Але навчились поразки терпіти, Ми сховали сліди образ — Щоби знову когось полюбити .
2020-05-08 12:23:36
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
I N F I N I T Y
Ты случайно не моя бывшая? (Шутка)😂😂😂😂😂👍🏻👍🏻👍🏻👏👏👏
Відповісти
2020-05-08 15:32:48
1
Деміра Рейн
@I N F I N I T Y Возможно , возможно .😂😂😂😂
Відповісти
2020-05-08 18:57:22
1
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2606
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4834