Бісова любов

Деміра Рейн

Не ховайся сонце за хмари , Побудь ще трохи зі мною , Тільки ти залікуєш мої рани , Що лишились від бісової любові . Мені набридло гратись в почуття ; Я стомилась когось вже кохати , Я відчуваю , що душа моя — Починає тебе відпускати . А знаєш , без тебе так легко , Так ніколи мені не було , І напевно , я забуду тебе швидко , Все що було , те вже минуло. І сонце тепер мені друг , Моя душа хоче зцілитись; І звільнитися від всіх мук , Що колись довелося терпіти. Тепер я не буду такою — Як із тобою була , Я стану для тебе чужою , Мене змінило життя ! Час на світ інакше дивитись ! І людей , також відчувати , Щоби потім не оступитись , І від бісової любові знову страждати. Ми розчаровувалися в коханні не раз , Але навчились поразки терпіти, Ми сховали сліди образ — Щоби знову когось полюбити .

2020-05-08 12:23:36

9

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

I N F I N I T Y

Ты случайно не моя бывшая? (Шутка)😂😂😂😂😂👍🏻👍🏻👍🏻👏👏👏

Відповісти

2020-05-08 15:32:48

1

Деміра Рейн

@I N F I N I T Y Возможно , возможно .😂😂😂😂

Відповісти

2020-05-08 18:57:22

1

Схожі вірші

Всі

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

1801

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

70

4

11121