Time
Деміра Рейн
Час забирає все за собою , Спогади , думки , і навіть людей . Час по життю проходить стіною , Тоді коли все вже в житті не окей . Час нас руйнує , тихо підкравшись , Тоді , як здається , застигло все, А він відступить когось вже забравши , Але для тебе час далі іде ... Час забирає , все те що маємо , Те , що цінніше , мабуть , понадусе , Тоді здається ми знову вмираємо . Але для нас час ще все-таки іде .... Коли вже нікого поряд не має , Того , хто був з тобою завжди . Тоді й здається , час вмирає , Але ти із своїм ще живи ... Коли вже нікого й ніщо не вернути , Здається , що час твій таки прийшов , Тоді із полегшенням можеш здихнути , Ти домігся того , до чого йшов ....
2020-08-17 20:57:22
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Деміра Рейн
Дякую .😊
Відповісти
2020-08-18 16:14:52
1
Деміра Рейн
@Boanerge Спасибі . І Вам також всього найкращого .❤️
Відповісти
2020-08-24 20:05:20
1
Інші вірші поета
Поезія ... temporary Ті, що запалюють зорі
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8253
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1880