ЗАБУДЕТЬСЯ

Деміра Рейн

а знаєш, все точно забудеться, хороші люди, яскраві дні. хоч зараз тобі не віриться, та час забере все як звір. біль теж спроможний минати, як і образи́ людські. не треба довго чекати, вже завтра друзями стануть нові. життю притаманно згасати, як вуличні старі ліхтарі, люди можуть відпускати, та легко вдається далеко не всім. а знаєш, все точно забудеться, так важко буде це сприймать. але все в минулому останеться, щоб мати можливість згадать. пам'ять приносить лиш біль, та й всіх нас потроху вбиває. мабуть, це і є її ціль, але ж ми всеодно «пам'ятаєм»?! живемо намарно минулим, хоронячи в ньому майбутнє, й так хочеться враз все забути, щоб не тригеритись від слова "лютий". __________________________ дивно, але вірш був написаний 24-го лютого (окрім двох останніх рядочків, їх я дописала тільки-но).

2022-12-16 22:44:59

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

просто веселка

Гарно написано ✨

Відповісти

2022-12-16 22:46:23

1

Veil

Дуже проникливо

Відповісти

2022-12-16 23:44:03

1

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2411

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5910