ЗАБУДЕТЬСЯ
а знаєш, все точно забудеться, хороші люди, яскраві дні. хоч зараз тобі не віриться, та час забере все як звір. біль теж спроможний минати, як і образи́ людські. не треба довго чекати, вже завтра друзями стануть нові. життю притаманно згасати, як вуличні старі ліхтарі, люди можуть відпускати, та легко вдається далеко не всім. а знаєш, все точно забудеться, так важко буде це сприймать. але все в минулому останеться, щоб мати можливість згадать. пам'ять приносить лиш біль, та й всіх нас потроху вбиває. мабуть, це і є її ціль, але ж ми всеодно «пам'ятаєм»?! живемо намарно минулим, хоронячи в ньому майбутнє, й так хочеться враз все забути, щоб не тригеритись від слова "лютий". __________________________ дивно, але вірш був написаний 24-го лютого (окрім двох останніх рядочків, їх я дописала тільки-но).
2022-12-16 22:44:59
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Гарно написано ✨
Відповісти
2022-12-16 22:46:23
1
Veil
Дуже проникливо
Відповісти
2022-12-16 23:44:03
1
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9486
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4008