До світанку
Veronа
(18+)
Мовчи. Не хочу чути твого голосу. Нехай шепіт тиші порушує лише прискорене дихання. Цілуй. Поки в нас часу досхочу. Поки не повернулась метушня. Не проковтнуло місто наші душі. Наші серця так близько, ніби сіамських близнюків. Хочеш, ми втратимо свідомість від задоволення. Хочеш, загубимось у сенсі пошуків У наших відносинах не буде прискорення. Я наврядчи зацікавлюсь у твоїх інтересах. Я себе в тобі шукаю, егоїстка. Усе в нас як в заплутаних п'єсах. Закохана до світанку, реалістка. (Збірка "Ночі")
2018-07-01 10:18:27
1
0
Інші вірші поета
Симптоми Йому 16 Грішники Занадто дорослий
Інші поети
Kary
@Driming_comes
uranic nihilist
@heavens_are_fake
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2162
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1349