Кімната
Veronа
Ти доторкався до моєї шкіри холодними пальцями Так нестерпно бігли мурашки по тілу Зелені очі тепер стали скельцями Солодкий сором, з такої юної  робив вмілу. Здавалося, що світ іде обертом І ми у просторі без цієї низької стелі Так легко скорилась цій кімнаті, переповненій досвідом І цим стінам кольору вологої пастелі. (Збірка "Ночі")
2018-07-01 11:11:15
2
0
Інші вірші поета
Тому, хто був найближчим, а став ненависним Йому 16 Не снись мені Це просто ніч
Інші поети
Mimi Meow
@Mimi_meow
Corbie
@ezzylryb
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1976
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13094