Про наркотики
Від фізичного болю є пігулки й сиропи, від душевного такі ж самі ліки. Коли корчишся до непритомності, коли страшно відкрити очі, і побачити свої каліцтва. Але страх залишається страхом, Шрами залишаються з прахом. Витреш кров, протреш заплакані очі, Побіжиш до мами або до антидепресанту, щоби ранку загоїв вкотре, Ти мовчиш бо немає чого сказати, вже напівпокійниця Бо немає кому, випий пігулку все зміниться. Шепчеш, що хочеш на волю, але ж ти уже тут, ану ж, дорогенька, засмійся. Дайно я обійму тебе, притисну до гострого тіла. Знову біль, і нічого тебе не спасе. Ти цього хотіла? (Збірка "Ночі")
2018-07-01 10:34:10
3
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2653
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12182