Про наркотики
Від фізичного болю є пігулки й сиропи, від душевного такі ж самі ліки. Коли корчишся до непритомності, коли страшно відкрити очі, і побачити свої каліцтва. Але страх залишається страхом, Шрами залишаються з прахом. Витреш кров, протреш заплакані очі, Побіжиш до мами або до антидепресанту, щоби ранку загоїв вкотре, Ти мовчиш бо немає чого сказати, вже напівпокійниця Бо немає кому, випий пігулку все зміниться. Шепчеш, що хочеш на волю, але ж ти уже тут, ану ж, дорогенька, засмійся. Дайно я обійму тебе, притисну до гострого тіла. Знову біль, і нічого тебе не спасе. Ти цього хотіла? (Збірка "Ночі")
2018-07-01 10:34:10
3
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2364
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3511