Про наркотики
Від фізичного болю є пігулки й сиропи, від душевного такі ж самі ліки. Коли корчишся до непритомності, коли страшно відкрити очі, і побачити свої каліцтва. Але страх залишається страхом, Шрами залишаються з прахом. Витреш кров, протреш заплакані очі, Побіжиш до мами або до антидепресанту, щоби ранку загоїв вкотре, Ти мовчиш бо немає чого сказати, вже напівпокійниця Бо немає кому, випий пігулку все зміниться. Шепчеш, що хочеш на волю, але ж ти уже тут, ану ж, дорогенька, засмійся. Дайно я обійму тебе, притисну до гострого тіла. Знову біль, і нічого тебе не спасе. Ти цього хотіла? (Збірка "Ночі")
2018-07-01 10:34:10
3
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1447
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11485