Не снись мені
Не снись мені, Не примушуй прокидатись в пітьмі. Ти хороший, але не потрібний. Ти не мій, і ніколи не будеш моїм. Не захочемо, залишимо все, охололи Не приходь у думках, Там ти небажаний гість. Подаруй мені волю в руках, Порятунок від усіх спогадів. Яка різниця, що було між нами Які були, якими жили почуттями, Тепер все інше і ми інші. А спогади перетворюються в тишу. Залиш мене, я вже не бачу в цьому сенсу. І не являйся в моїх снах Не люблю, тепер вже пізно. Спогади лишні, не треба так. Ніяких мрій пов'язаних з тобою, Нема надій, погасла вже давно остання. А я щаслива, і не шкодую. "Нас" не було ніколи, заявляю без вагання. Тож не являйся, ніби так і треба Я вже давно живу без тебе. Без нав'язливих думок, ти лише спогад. Примара, що у сни приходив. (Збірка "Ночі")
2018-07-01 10:11:08
3
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2190
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1827