Не снись мені
Не снись мені, Не примушуй прокидатись в пітьмі. Ти хороший, але не потрібний. Ти не мій, і ніколи не будеш моїм. Не захочемо, залишимо все, охололи Не приходь у думках, Там ти небажаний гість. Подаруй мені волю в руках, Порятунок від усіх спогадів. Яка різниця, що було між нами Які були, якими жили почуттями, Тепер все інше і ми інші. А спогади перетворюються в тишу. Залиш мене, я вже не бачу в цьому сенсу. І не являйся в моїх снах Не люблю, тепер вже пізно. Спогади лишні, не треба так. Ніяких мрій пов'язаних з тобою, Нема надій, погасла вже давно остання. А я щаслива, і не шкодую. "Нас" не було ніколи, заявляю без вагання. Тож не являйся, ніби так і треба Я вже давно живу без тебе. Без нав'язливих думок, ти лише спогад. Примара, що у сни приходив. (Збірка "Ночі")
2018-07-01 10:11:08
3
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2309
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2515