Одна з половиною вічності
Veronа
Не сумнівайся, я таки розлюблю тебе, через одну з половиною вічності. Більше не танутиму при дотику, не посміхатимусь при зустрічі. Будь переконаний - я не хотітиму тебе вічно, хіба що трішки більше. Одна з половиною вічності - мабуть, цього таки достатньо щоби потонути, розлюбивши. Я припиню кохати, прохолону до тебе, залишусь байдужа назавжди. Я піднімузь із колін, залишу у спокої душу, не буду більше пошепки, як завжди. Ми будемо далекі і чужі, ми перестанемо разом сміятись, Не буде більше “нас“, кожен знайде свій шлях як до небес здійнятись. Та нам ще одну з половиною вічності залишається, Давай кохати сильно, справжньо, і найдовше, бо все на цьому світі припиняється. Одна з половиною вічності - термін мого кохання, 83.. (Збірка "Перші сторінки юності")
2018-07-01 15:51:31
2
0
Інші вірші поета
Мій кошмар А що ти називаєш "щастям"? Сумніви Йому 16
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3811
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3851