Одна з половиною вічності
Veronа
Не сумнівайся, я таки розлюблю тебе, через одну з половиною вічності. Більше не танутиму при дотику, не посміхатимусь при зустрічі. Будь переконаний - я не хотітиму тебе вічно, хіба що трішки більше. Одна з половиною вічності - мабуть, цього таки достатньо щоби потонути, розлюбивши. Я припиню кохати, прохолону до тебе, залишусь байдужа назавжди. Я піднімузь із колін, залишу у спокої душу, не буду більше пошепки, як завжди. Ми будемо далекі і чужі, ми перестанемо разом сміятись, Не буде більше “нас“, кожен знайде свій шлях як до небес здійнятись. Та нам ще одну з половиною вічності залишається, Давай кохати сильно, справжньо, і найдовше, бо все на цьому світі припиняється. Одна з половиною вічності - термін мого кохання, 83.. (Збірка "Перші сторінки юності")
2018-07-01 15:51:31
2
0
Інші вірші поета
Про наркотики Занадто дорослий Заплутано Пробач..
Інші поети
Ай
@bisovadivchina
Ren
@Panda_4010
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
46
3
4964
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1708