Щасливі
Розбиті вікна, сльози, відчай, Розбиті долі, серця, сподівання, Після гіркої правди важко пити теплий чай, Кому потрібне ваше кульгаве і нікчемне кохання?.. Я вірю, вітер змін вже зовсім близько, колись і на моїй вулиці музика заграє. Змушувати кохати так безглуздо, я дочекаюсь свого, не полечу за байдужим. Так важко забути очевидне, але знаю, хто сильний духом, відпускає. Я благаю не йди, я впаду на коліна, я слабка, тож пробач мене, друже.. Ти не друг мені, ворог, сама в цьому винна, Я дозволила серцю закохатись у вже щасливого. Ти холодний, накриваєш мене, мов лавина, В той момент, коли мрію про дотик, ти чекаєш жахливого. Я повинна хоча б здаватись щасливою, ти не мусиш бачити мої страждання, Тобі краще не знати що я відчуваю, яку біль, які муки мене не пускають. Я не бачу той світ, що обіцяв бути наповнений коханням, Я ридаю, а в цей час мої мрії тікають. А я буду щаслива, наперекір усьому, хай без тебе, але буду. Моє життя не закінчиться на одній лиш поразці, Настане час і мені вдасться, я все це забуду, Все в минулому залишиться, а я буду щаслива з ним, як в казці. (Збірка "Перші сторінки юності")
2018-07-01 15:19:23
2
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1537