Щасливі
Розбиті вікна, сльози, відчай, Розбиті долі, серця, сподівання, Після гіркої правди важко пити теплий чай, Кому потрібне ваше кульгаве і нікчемне кохання?.. Я вірю, вітер змін вже зовсім близько, колись і на моїй вулиці музика заграє. Змушувати кохати так безглуздо, я дочекаюсь свого, не полечу за байдужим. Так важко забути очевидне, але знаю, хто сильний духом, відпускає. Я благаю не йди, я впаду на коліна, я слабка, тож пробач мене, друже.. Ти не друг мені, ворог, сама в цьому винна, Я дозволила серцю закохатись у вже щасливого. Ти холодний, накриваєш мене, мов лавина, В той момент, коли мрію про дотик, ти чекаєш жахливого. Я повинна хоча б здаватись щасливою, ти не мусиш бачити мої страждання, Тобі краще не знати що я відчуваю, яку біль, які муки мене не пускають. Я не бачу той світ, що обіцяв бути наповнений коханням, Я ридаю, а в цей час мої мрії тікають. А я буду щаслива, наперекір усьому, хай без тебе, але буду. Моє життя не закінчиться на одній лиш поразці, Настане час і мені вдасться, я все це забуду, Все в минулому залишиться, а я буду щаслива з ним, як в казці. (Збірка "Перші сторінки юності")
2018-07-01 15:19:23
2
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2495
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3109