Щасливі
Розбиті вікна, сльози, відчай, Розбиті долі, серця, сподівання, Після гіркої правди важко пити теплий чай, Кому потрібне ваше кульгаве і нікчемне кохання?.. Я вірю, вітер змін вже зовсім близько, колись і на моїй вулиці музика заграє. Змушувати кохати так безглуздо, я дочекаюсь свого, не полечу за байдужим. Так важко забути очевидне, але знаю, хто сильний духом, відпускає. Я благаю не йди, я впаду на коліна, я слабка, тож пробач мене, друже.. Ти не друг мені, ворог, сама в цьому винна, Я дозволила серцю закохатись у вже щасливого. Ти холодний, накриваєш мене, мов лавина, В той момент, коли мрію про дотик, ти чекаєш жахливого. Я повинна хоча б здаватись щасливою, ти не мусиш бачити мої страждання, Тобі краще не знати що я відчуваю, яку біль, які муки мене не пускають. Я не бачу той світ, що обіцяв бути наповнений коханням, Я ридаю, а в цей час мої мрії тікають. А я буду щаслива, наперекір усьому, хай без тебе, але буду. Моє життя не закінчиться на одній лиш поразці, Настане час і мені вдасться, я все це забуду, Все в минулому залишиться, а я буду щаслива з ним, як в казці. (Збірка "Перші сторінки юності")
2018-07-01 15:19:23
2
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5922
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3518