Сердечні крила

Морана Біла

Мені здається, моє сердце зіткане з ниток Білих та чорних, як світло та пітьма Та ніби кількість їхня - сотні тисяч Й переплітаються неначе сумні строфи життя - Ну що ти за дурниці кажеш, любо, які нитки, які сердця? - Невже не відчуваєш цю напругу, мов струни граються, спіймавши на живця? Чому тепер твоя душа гниліша, ніж мертва дичина серед степів? Ти зрозумій мене, хоч на хвилину, я прошу, але ти хрипів, шипів й терпів.. Тепер у мого сердця два крила - вони різняться між собою дико Що зліва - жовте, що справа - темно-синє.. Ну ж бо, покажи свою нахабну пику! - Чи не багато кажеш, мила? Ти мариш, у сердець немає крил.. Чому я не маю гадки, з яких причин, вже кожну ніч у снах з'являється ворожий тил? - Я бачу, твоє сердце має.. руки, в яких тримає два меча, один зі сталі, інший з срібла - І знову мариш - ось твої пігулки, 2 рази на ніч вживати, знову забула, рідна? - Чому тепер у мого сердця крил нема? І знову плечі голі, і знову в крові.. - Кохана, лягай вже спати, я обіцяю, ввечері зіткаю тобі крила нові Не треба більше крил, ниток та струн Нині, хочу бути завжди вільна Тобі дарую свій жертовний сум Я розумію, що не божевільна. 09.12.2023

2023-12-09 21:03:43

Інші вірші поета

Туди, де веде стежина.. Я думаю в іншому порядку слів торкнись А "Я" не проти, що "ВОНА" така

Інші поети

Baekiia 44

@exobaek

Мария Шпир

@mariya_shpir

Vera Gibson

@sissygibson

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

5094

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16632