Сердечні крила
Морана Біла
Мені здається, моє сердце зіткане з ниток Білих та чорних, як світло та пітьма Та ніби кількість їхня - сотні тисяч Й переплітаються неначе сумні строфи життя - Ну що ти за дурниці кажеш, любо, які нитки, які сердця? - Невже не відчуваєш цю напругу, мов струни граються, спіймавши на живця? Чому тепер твоя душа гниліша, ніж мертва дичина серед степів? Ти зрозумій мене, хоч на хвилину, я прошу, але ти хрипів, шипів й терпів.. Тепер у мого сердця два крила - вони різняться між собою дико Що зліва - жовте, що справа - темно-синє.. Ну ж бо, покажи свою нахабну пику! - Чи не багато кажеш, мила? Ти мариш, у сердець немає крил.. Чому я не маю гадки, з яких причин, вже кожну ніч у снах з'являється ворожий тил? - Я бачу, твоє сердце має.. руки, в яких тримає два меча, один зі сталі, інший з срібла - І знову мариш - ось твої пігулки, 2 рази на ніч вживати, знову забула, рідна? - Чому тепер у мого сердця крил нема? І знову плечі голі, і знову в крові.. - Кохана, лягай вже спати, я обіцяю, ввечері зіткаю тобі крила нові Не треба більше крил, ниток та струн Нині, хочу бути завжди вільна Тобі дарую свій жертовний сум Я розумію, що не божевільна. 09.12.2023
2023-12-09 21:03:43
3
0
Інші вірші поета
А "Я" не проти, що "ВОНА" така Ходи до мене, нічко темна торкнись Я думаю в іншому порядку слів
Інші поети
_be_
@_be_
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3798
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2772