Сердечні крила
Морана Біла
Мені здається, моє сердце зіткане з ниток Білих та чорних, як світло та пітьма Та ніби кількість їхня - сотні тисяч Й переплітаються неначе сумні строфи життя - Ну що ти за дурниці кажеш, любо, які нитки, які сердця? - Невже не відчуваєш цю напругу, мов струни граються, спіймавши на живця? Чому тепер твоя душа гниліша, ніж мертва дичина серед степів? Ти зрозумій мене, хоч на хвилину, я прошу, але ти хрипів, шипів й терпів.. Тепер у мого сердця два крила - вони різняться між собою дико Що зліва - жовте, що справа - темно-синє.. Ну ж бо, покажи свою нахабну пику! - Чи не багато кажеш, мила? Ти мариш, у сердець немає крил.. Чому я не маю гадки, з яких причин, вже кожну ніч у снах з'являється ворожий тил? - Я бачу, твоє сердце має.. руки, в яких тримає два меча, один зі сталі, інший з срібла - І знову мариш - ось твої пігулки, 2 рази на ніч вживати, знову забула, рідна? - Чому тепер у мого сердця крил нема? І знову плечі голі, і знову в крові.. - Кохана, лягай вже спати, я обіцяю, ввечері зіткаю тобі крила нові Не треба більше крил, ниток та струн Нині, хочу бути завжди вільна Тобі дарую свій жертовний сум Я розумію, що не божевільна. 09.12.2023
2023-12-09 21:03:43
3
0
Інші вірші поета
Чи можна журбою прикрити печаль? Я думаю в іншому порядку слів Туди, де веде стежина.. А "Я" не проти, що "ВОНА" така
Інші поети
Юнита
@neizvestnaya_kim
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6082
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2504