Сердечні крила
Мені здається, моє сердце зіткане з ниток
Білих та чорних, як світло та пітьма
Та ніби кількість їхня - сотні тисяч
Й переплітаються неначе сумні строфи життя
- Ну що ти за дурниці кажеш, любо, які нитки, які сердця?
- Невже не відчуваєш цю напругу, мов струни граються, спіймавши на живця?
Чому тепер твоя душа гниліша, ніж мертва дичина серед степів?
Ти зрозумій мене, хоч на хвилину, я прошу, але ти хрипів, шипів й терпів..
Тепер у мого сердця два крила - вони різняться між собою дико
Що зліва - жовте, що справа - темно-синє..
Ну ж бо, покажи свою нахабну пику!
- Чи не багато кажеш, мила? Ти мариш, у сердець немає крил..
Чому я не маю гадки, з яких причин, вже кожну ніч у снах з'являється ворожий тил?
- Я бачу, твоє сердце має.. руки, в яких тримає два меча, один зі сталі, інший з срібла
- І знову мариш - ось твої пігулки, 2 рази на ніч вживати, знову забула, рідна?
- Чому тепер у мого сердця крил нема? І знову плечі голі, і знову в крові..
- Кохана, лягай вже спати, я обіцяю, ввечері зіткаю тобі крила нові
Не треба більше крил, ниток та струн
Нині, хочу бути завжди вільна
Тобі дарую свій жертовний сум
Я розумію, що не божевільна.
09.12.2023
2023-12-09 21:03:43
3
0