Коли ми втрачаєм любов...
Настя Плюхина
Коли ми втрачаєм любов, Свою, справжню, надійну, Ми забуваєм про себе, І згадуєм минулі дні, В яких кружляли як у сні. Вони наче маревом оповиті. Коли забувши про все Ми по бульварах ходили, Втопали у місті нічнім, І над будинками, хмарами, небом Летіли ми наче птахи. Здіймались, щоб впасти на землю. Розбитись і душу розбити. Тоді ми були володарі світу. Тоді ми були королі. А зараз - нічого. Ми впали. Три тисячі миль над рівнем неба. Тепер,як ніколи, відчули ми біль.
2019-04-08 10:35:02
1
0
Інші вірші поета
Вірш для вбивці Спогади. (Пейзаж) Ловець снів Вона стояла, слухала весну (Лесі Українці)
Інші поети
Solo Frau
@frausolo
Схожі вірші
Всі
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
2995
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1500