Коли ми втрачаєм любов...
Настя Плюхина
Коли ми втрачаєм любов, Свою, справжню, надійну, Ми забуваєм про себе, І згадуєм минулі дні, В яких кружляли як у сні. Вони наче маревом оповиті. Коли забувши про все Ми по бульварах ходили, Втопали у місті нічнім, І над будинками, хмарами, небом Летіли ми наче птахи. Здіймались, щоб впасти на землю. Розбитись і душу розбити. Тоді ми були володарі світу. Тоді ми були королі. А зараз - нічого. Ми впали. Три тисячі миль над рівнем неба. Тепер,як ніколи, відчули ми біль.
2019-04-08 10:35:02
1
0
Інші вірші поета
Вона стояла, слухала весну (Лесі Українці) Вірш для вбивці Ловець снів Спогади. (Пейзаж)
Інші поети
Luna
@Moon_Luna_
Твоя NATALI
@sunny_princess
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12378
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3124