Ловець снів
Настя Плюхина
На горісі висить ловець снів І вітер його розвіває поволі. Які сни, таємниці в собі він ховає? Що знає він? Які сновидіння були в старого убивці? Про самовбивство? Людей? Чи про невдалу любов? Питань тисячі у моїй голові, А чи були вони у нього тоді? Не знає ніхто. Та от тільки одне запитання: навіщо? Навіщо висять на горісі ті сіті? Чи не для рибалки на сни? Чи зачіпка це, чи просто так?... Захотілось! Так, захотілось. Ну звісно. Так думає наш шериф. А я знаю, я вірю! Не самовбивство. Ні. Вбивство. Але чиї ж тоді руки убили? Хіба не мої? Хіба не я його вбила? Та хто зна. Ніхто. Тільки досі висить той ловець. Мій ловець снів. Бо я знала і він знав, Що я - його мрія. Лиш сон і кошмар.
2019-04-08 14:12:50
1
0
Інші вірші поета
Вірш для вбивці Коли ми втрачаєм любов... Вона стояла, слухала весну (Лесі Українці) Спогади. (Пейзаж)
Інші поети
Kim Yunlee
@kim_yun_lee
Влад Кирик
@kirik_vlad_maths
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3504
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2404