Ловець снів
На горісі висить ловець снів І вітер його розвіває поволі. Які сни, таємниці в собі він ховає? Що знає він? Які сновидіння були в старого убивці? Про самовбивство? Людей? Чи про невдалу любов? Питань тисячі у моїй голові, А чи були вони у нього тоді? Не знає ніхто. Та от тільки одне запитання: навіщо? Навіщо висять на горісі ті сіті? Чи не для рибалки на сни? Чи зачіпка це, чи просто так?... Захотілось! Так, захотілось. Ну звісно. Так думає наш шериф. А я знаю, я вірю! Не самовбивство. Ні. Вбивство. Але чиї ж тоді руки убили? Хіба не мої? Хіба не я його вбила? Та хто зна. Ніхто. Тільки досі висить той ловець. Мій ловець снів. Бо я знала і він знав, Що я - його мрія. Лиш сон і кошмар.
2019-04-08 14:12:50
1
0
Схожі вірші
Всі
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7484
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3192