Вірші
Чуєш,мила?
Я тебе згадав, чуєш, мила?
Згадав моменти ті,
Коли серце завмирає,
Коли бачив очі твої ясні.
Я згадав, у що я вірив,
Вірив в наше майбуття.
Я знав, буде тяжко, але мріяв,
Мріяв про тебе, моя надія.
Я забув, забув і так жалію:
Як я міг не вберегти
Ті миті, які я прожив з тобою?
З тобою я б обійшов всі світи.
Я тебе згадав, чуєш, мила?
Згадав, як сильно я кохав.
І досі кохаю, бачиш,
Знову моє серце завмирає
4
0
243
Спасіння
Як крапля дощу, що падає вниз,
Я також лечу безупинно.
Смілива й сильна, кажу я собі,
Та знову падаю в прірву.
Здіймаюсь над морем надій,
Та стрибнути мені не в силу.
Я не сама, зі мною є ти,
Той, хто дав мені віру.
Як вогонь і вода, з тобою ми,
Протилежності не поєднані.
Про сумісність тут мови немає,
Моя душа так гірко страждає.
Я так жадала висоти,
І кисень все хапала дужче,
Поки не прийшов ти,
Хмари нависали гуще.
Ти лучик сонця біля мене,
Хоч темрява живе в мені.
Зумів змінити світ печалі,
Ти зігріваєш без вагання.
Я все ще падаю униз,
І чую серця свого бриз.
Той бриз веде мене крізь ніч,
Зустрілись ми віч на віч.
Як крапля дощу, що падає вниз,
Я знала би тільки падіння.
Та з тобою лечу у височінь,
І знову знаходжу спасіння.
Вогонь у мені не погасне,
Я їду вперед безупинно.
Там, де горить завжди світло,
І звук тремтіння затихне.
5
2
233
Я вічність,а ти надія
Моє серце назавжди твоє,
Живе чи мертве?
Чекатиму я на тебе
Серед провулок безсмертя.
Я залишусь таким навіки,
До останньої твоєї миті,
Коли серце враз зупинилося
І очі твої закрилися.
Я знаю, розумію, що час спливає,
І з роками сум минає,
Та досі тебе в пам'яті тримаю
І лиш Бога благаю.
Хай буде життя на небі,
І богиня моя зійде,
Обернись у бік долі,
І тоді я побачу тебе.
Зворотньої дії немає,
І кожного разу питаю:
Коли кінець настане,
Коли я зможу здолати.
Той порив надій і вітрів,
Ти кохання моє, я знаю,
Та лиш в пам'яті знову тримаю,
Я безсмертний серед віків.
Але твоє життя закінчилося,
І як би хотів змиритися,
Та досі серце шалено тремтить,
Як згадую, що мене душить.
Ти у сні мені являєшся,
І так щиро усміхаєшся,
Я вічність, а ти надія,
І разом ми течія віри.
3
0
233
Не пам'ятаєш
Не пам'ятаєш мене ти
Мій запах, і те що я сказав
Не пам'ятаєш як я обіцяв
Що буду поряд завжди
А я не забуваю ті щасливі дні
І як же тяжко все це пам'ятати
Коли не можеш ти мене згадати
Коли ніби ми чужі
І кажеш мені хто ти ?
Тепер сльоза тече по щоці
І серце розривається від тієї думки
Невже я буду чужим навіки
Підеш під вінець без руки моєї
І батько твій не скаже синку мій
Тепер вона твоя , бережи її
Чому я вижив в тій шаленій бурі
Чому я пам'ятаю, а ти ні ?
Тепер мене не буде
Тепер я не пам'ятаю всі ті дні
Не знаю хто ти і ким були ми
1
0
243
Любов
Що таке любов?
Запитала я
Не боюсь розкрити правди
Любов це також почуття?
Та чи кохання це насправді
Та ні не то і не туди
Любов це природжені дари
І має кожен на землі
Любов це не тільки ти
А сім'я яка дає шляхи
Любов це чесність ,і добро
І вірність що дає надію
Почуття, які розкрити нам не в силу
Любов й кохання різні речі
І розрізняти їх теж треба вміти
Що таке любов?
Запитала я
Але вже відповідь найшла
7
1
457
Кохання
Кохання – це книга,
А книга – роман,
Роман – це казка,
А казка – обман.
Обман – це брехня,
А брехня – це біль,
А біль – це почуття,
А почуття – кохання.
Кохання – це ваза,
А ваза – скло,
А все що скляне – б'ється легко. Кришталь – теж б'ється,
А серце – стучить,
А він стоїть поряд – і просто мовчить.
Мовчання – золото,
А це – обман,
Обман – це брехня,
А брехня – це спам,
А спам – це гнів,
А гнів – це жар,
А жар – це сила,
А сила – удар.
Удар – це біль,
А біль - це страх,
У результаті - є серце розбите в прах.
~Не мій вірш~
10
1
387
Пробач
Так боляче на душі
Так сумно на дворі
Незнаю що й сказати
Я хочу щоб мене обійняли
Обійміть, приласкайте!
Та немає цього більш
Тільки будні все скоріш
Я хочу щоб сказали
Пробач,пробач за все
За те що не зберіг
За те що обізвав
Та не про парня цей вірш
А про найрідніших
Тато і сестра , скажіть
Скоріш це слово
Єдине пробач може
змінити все навік
Я забуду всі негоди
Хоча і боляче мені
Пробач ,
Пробач за все
9
0
357
Дякую
Дякую тобі,мамо!
За те, що вставала рано,
За твої недосипанні ночі,
За добрі, такі рідні очі,
За важливі і теплі розмови,
За твої стійкі постанови,
За те, що ти завжди поруч,
За те, що чекаєш удома,
За те, що попри біль і втому,
Ти завжди мені допоможеш,
За те, що коли треба – порадиш,
Обіймеш і тихо розрадиш
Знаю: не все передати словами,
І хоч пролітають роки над нами,
І скільки б стежок не топтали ногами,
Ми завжди, попри все, повертаємося до рідної мами!
4
0
389
Не раз
Не раз читала я ті строки
Віршів,поемів,книг
Не раз я бачила ті фільми
Кохання що живе у нім
Та чи збагнути зможу
Що омита лихом
Душа незнала див
Не раз казала припини
Припини негайно
Так як я зможу це зробить
Коли на душі рани?
Не раз чекала я тих слів
Привіт, ну як ти?
Не раз казала я собі
Та чи потрібна світові
Поеми,книги і вірші
Єдині мої друзі назавжди
10
0
240
Вбивця
Шелест, спів, тишина
Крок, подих, свист
Йду по лісу я одна
Тільки меч в руках звиса
Кров, капля, біль
Йду вперед я без зупин
Шум, галас, тин
За мною йдуть , біжи!
Круг туди, сюди
Не звертай нікуди
Та що це за люди?
Страх, ненависть, одержима
Зла, підла , половина
12
1
346
Суть
Я чую тріпотіння крил
Я чую як вони зліта
І бачу я за ними тин
Що досі покрива міста
Посеред шумного дня
Стою одна, самісінька
Хм таке життя,і знаю я
Але що зробити можу
Стояти там, ось моя мета
Відкрити очі ,подивитись
Дізнатися про всіх і все
Яка ж суть цього вірша
Незнаю, дивно але так
Хай кожен баче,хай кожен знає
Стою я перед вами тут
І кожен знає свою суть
Ось моя мета , відкрити очі
Дивитися і бачити,Слухати і чути
Ось чому я тут,Ось моя суть
11
0
513
Час
От би зараз повернути час назад,
Де нас чекали тільки мирні будні,
Де ми б сумували просто так,
І кожний мріяв про своє майбутнє,
Як би ж то можна було
повернути час назад,
Ми би обійняли всіх близьких і рідних,
Ми би все сильніше цінували мирний час,
Бо розуміли б ,більше так не буде..
Боже, як же хочеться повернутися у той час,
Де тільки мир і спокій, і більшого не треба,
Я лише прошу не забирай близьких у нас ,
Бо вже і так багато янголів у тебе...
11
0
419
Українська квітка
Росла квітка десь весною
Росла вона живою
Пелюстків багато мала
І життя людей оберігала
Товаришів багато мала
Та життя нікому не руйнувала
Як вітер дме , пелюсток впаде
Як сонце появиться , пелюсток з'явиться
Прийшла зима але не така
Холодна , зла і морозна
Прийшла війна ,
Ой що ж ти наробила?
Все зруйнувала і погубила
Життя людей занапастила
Росте квітка десь зимою
Росте вона ледь живою
11
1
589
Чому я не ангел ?
Чому я не ангел?
Чому я ні?
Полетіла би кудись вдалечінь.
Дивилася я на зорі ясні
І минали довгі дні.
Плачучи сиділа собі
Бурмотіла як же тяжко в житті
Чому я не ангел ?
Чому я ні?
Літала би за горами,де степ широкий,де річка пливе за обрій
Сиділа я часто під зорями уявляючи як крила легкі підіймали мене кудись вдалечінь
Де немає сварок де немає обід
Бум,бах
Небо покрилося сірим туманом,невже це кінець моїм ангельським планам.?Час зупинився і я стою на к р а ю.
Вітер гуляє,море шумить,скеля вот вот впаде вмить
А десь там за горами
А десь там за полями панує мир і спокій
А десь там за річками літають ті
Чому я не ангел?
Чому я ні?
9
0
367
Шепіт
Чую шепіт щось шепоче
Що?Незнаю я і досі
Може небо і земля, може квіти і трава
Правду всю ніхто незна
Тихо, знову, знову шепіт
Хто це ?Що це?
Знову відповіді нема
Може це моя душа?
Вже не можу я терпіти чую я його щодня
Вже минуло стільки літ а відповіді все нема й нема.
11
0
499
