Я вічність,а ти надія
Моє серце назавжди твоє, Живе чи мертве? Чекатиму я на тебе Серед провулок безсмертя. Я залишусь таким навіки, До останньої твоєї миті, Коли серце враз зупинилося І очі твої закрилися. Я знаю, розумію, що час спливає, І з роками сум минає, Та досі тебе в пам'яті тримаю І лиш Бога благаю. Хай буде життя на небі, І богиня моя зійде, Обернись у бік долі, І тоді я побачу тебе. Зворотньої дії немає, І кожного разу питаю: Коли кінець настане, Коли я зможу здолати. Той порив надій і вітрів, Ти кохання моє, я знаю, Та лиш в пам'яті знову тримаю, Я безсмертний серед віків. Але твоє життя закінчилося, І як би хотів змиритися, Та досі серце шалено тремтить, Як згадую, що мене душить. Ти у сні мені являєшся, І так щиро усміхаєшся, Я вічність, а ти надія, І разом ми течія віри.
2024-06-12 07:32:00
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3235
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2068